МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій, наприкінці ХХ – початку ХХІ століть привів до значної перебудови інформаційного середовища сучасного суспільства, що знаходить своє відображення і в освіті. Перехід системи освіти на якісно новий рівень без її інформатизації стає просто неможливий.

Суспільствоі час ставлять перед школою нові завдання, вирішення яких вимагає нових підходів до навчання. Змінюються програми, з’являються нові підручники, технології, моделі навчання, що пред’являють до вчителя вимоги з оволодіння та застосування в своїй практиці інновацій.

У своєму виступі я зупинюся на питанні щодо необхіднісїь застосування комп’ютерних технологій, які реально стають сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагають моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події

Сьогодні, коли більшість навчальних закладів забезпечені комп'ютерами, мультимедійними проекторами, інтерактивними дошками та іншою технікою, ми як і раніше розмірковуємо про доцільність використанні цих благ цивілізації на уроці.

Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, яке має тенденцію до скорочення.

Особливо важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами,використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується.

Використання презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни, і з історії зокрема. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням статичні та динамічні елементи. З цього приводу слід відзначити, що підготовані і методично продумані слайдові презентації – це найкращий вид унаочнення (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань), який не потребує матеріальних затрат (звичайно потрібен проектор) та може швидко змінюватися за бажанням вчителя.

Для підготовки мультимедіа-презентації вчитель може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, та ін. Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми; додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із статичних зображень тощо. Так наприлад тему «Греко-перські війни» доцільно подати у формі презентації. Застосувавши електронну карту ми можемо показати напрямки походів перських військ, місця найбільших битв, схеми розташування армій. Поряд з цим, як доповнення до слайдів доречним буде використання невеличких відео-фрагментів художніх фільмів. Так при розповіді про бій у Фермопільській ущелині можна показати уривок з фільму «300 спартанців». Звичайно до матеріалів з художніх фільмів слід відноситися дуже обережно, але саме вони дозволяють створити під час заняття атмосферу певної епохи. Крім того при вивченні історії повсякденності саме використання таких відео-фрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного житя людей у праці, навчанні, на відпочинку.

Інший приклад. Тема «Східний похід А. Македонського». Підготовка до походу – пояснення нового матеріалу за допомогою таблиці. Порівнюється Македонія і Персія, розповідається (в текстовій формі) про причини походу на Персію: порівнюються території двох держав (в графічній формі – поряд з величезною Перською державою, зображеною рожевим кольором, виникає маленька біла Македонія.) Походи Олександра Македонського. На карті за допомогою кольорових цяточок показується шлях македонської армії (кожному року відповідає свій колір). Коли він наближається до Тіру, Єгипту, Вавілону, території Персії, Середньої Азії, Індії, з’являється текст з поясненням подій, які відбулися в цьому місці, або розповідь про битви біля Граника, Ісс, Гавгамел (зображення за допомогою мультиплікації рухомих схем основних битв – розташування перед битвою, рух військ – з коментарем кожної події). Наприкінці на екрані з`являється карта всіх походів А.Македонського.

Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А. Коменський у своїй праці "Велика дидактика” писав: "...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...”

Дуже допомагає презентація при узагальненні матеріалу, коли в темі є наскрізні поняття, і потрібно наприклад скласти узагальнюючу схему чи таблицю. Наприклад, у темі «Провідні держави світу в 20-30-х рр..ХХ ст..» це поняття демократія й тоталітаризм, диктатори, світова економічна криза та ін..

Особливо цікавими є презентації-загадки, коли отримуючи певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Така форма дозволяє проводити різні види роботи – фронтальну, групову, індивідуальну. Ефективним прийомом аналізу і узагальнення навчального матеріалу є створення таких завдань самими учнями, або завдання поставити запитання до вже готових презентацій( у цьому випадку учні дуже активні якщо робота проводиться в групах – одна група ставить запитання по темі, друга створює презентації з елементами відповіді).

Дуже психологічними є безтекстові презентації, що супроводжуються музикою та несуть емоційне навантаження – н-д «Голодомор», «Війна», «Крути», «Афганістан».

І нарешті, слід зауважити, що найбільш незамінними презентації стають при викладенні тем по історії культури та економіки. В першій - це твори, автори, тенденції, віртуальні екскурсії в музеї (до речі тут пригодиться новий ресурс від Google – Арт-проект -http://www.googleartproject.com), в другій – цифри, діаграми, графіки.

Щодо учнівських презентацій то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, виховних заходів.

Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями учитель. Вони можуть використовуватися на слідуючих етапах (з відповідною метою і наповненням):

1.При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.

2.При закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для вчителя – засіб якісного контролю засвоєних знань.

3. При перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним - забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування).

4.При вирішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконати малюнок, скласти план рішення і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи за цим планом.

5.Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.

6.Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.

Починаючи розробку авторських презентацій я ознайомився з напрацюваннями колег-педагогів з цього питання, як теоретичними, так і практичними.

Для себе я визначив пріоритетні різновиди чи типи презентацій:

·презентації для повторювально-узагальнюючих уроків;

·презентації що містять повноцінний методичний супровід уроку.

·презентації для подачі і закріплення нового матеріалу;

·учнівські презентації, як навчальний продукт уроку.

Уміле використання програми PowerPoint для виконання мультимедійних презентацій дає величезні можливості для розвитку учнів, формуючи важливі у сучасних умовах життя навички:

- критичне осмислення інформації;

- виділення головного в інформаційному повідомленні;

- систематизація та узагальнення матеріалу;

- грамотне представлення поданої інформації.

Робота над презентацією, її публічне представлення, захист позитивно впливає на розвиток у дітей навичок спілкування з допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення історії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації, виробленню в учнів власної точки зору, вміння її аргументувати і відстоювати, а отже сприяє і підвищенню успішності учня. І не тільки з історії, а й з інших дисциплін та поза навчальним закладом.

Безперечним плюсом презентації, створеної в PowerPoint, є можливість варіювати об’єм матеріалу, методичні прийоми використання в залежності від цілей уроку, рівня підготовленості учнів, вікових особливостей. У випадку необхідності вчитель може замінити текст, малюнок, діаграму, чи просто сховати лишні слайди. Ці можливості дозволяють максимально налаштовувати будь-яку раніше розроблену презентацію під конкретний урок і конкретних учнів.

Розробники мультимедійних презентацій виділяють слідуючі етапи підготовки мультимедійної презентації:

- написання сценарію;

- розробка дизайна;

- підготовка медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти);

- підготовка звукового супроводу;

- тестування.

Але в основному є загальні рекомендації, виконання яких приведе вас до створення ефективної презентації.

Презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. Тривалість не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів (показ одного слайда займає бл. 1 хв., плюс час для відповідей на питання). В презентації не має бути нічого лишнього. При створенні слід використовувати готові шаблони при виборі стилю і кольорі фона, оскільки вони створені за правилами сприймання візуальної інформації. Не потрібно перегружати слайди лишніми деталями. Краще зробити два прості слайди, ніж один з великим інформаційним наповненням. Додаткові ефекти слід звести до мінімуму і використовувати тільки з метою привернути увагу глядача до ключових моментів демонстрації. Звукові і візуальні ефекти ні в якому разі не повинні виступати на передній план і заступати корисну інформацію.

Головний принцип створення ефективної презентації – потрібно вміти вмістити максимум інформації у мінімум слів, привернути і утримувати увагу учнів, зважаючи на психологічні особливості сприймання інформації.

Надзвичайно велике значення для швидкості читання на екрані має розмір букв (1/10 – 1/15 екрану). Не менш важливим фактором зручності читання тексту на екрані являється вибір шрифту. Не рекомендується використовувати більш як три різні розміри шрифта на одній сторінці. Привернути увагу глядача, чи підкреслити важливість елемента можна з допомогою використання підкресленого, напівжирного чи курсивного тексту, але використовувати цю можливість слід також обережно.

Майстерно зроблена презентація може привернути увагу учнів та пробудити інтерес до навчання. Необхідно знайти такий баланс між матеріалом, який подається, та ефектами, які його супроводжують, щоб учні буквально «сиділи на краєчку стільця». Досліджуючи відгуками багатьох педагогів, які висловлюють свої думки на освітніх форумах та у блогах, і на основі власних спостережень можу зазначити, що використання презентаційних матеріалів на уроках допомагає:

· раціоналізувати форми подачі інформації (економія часу на уроці);

· підвищити ступінь наочності;

· отримати швидкий зворотний зв'язок;

· відповідати науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

· створити емоційне ставлення до навчальної інформації;

· активізувати пізнавальну діяльність учнів;

· реалізувати принципи індивідуалізації та диференціації навчального процесу;

· підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями;

· проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно;

· готувати конкурентоспроможну особистість;

скоротити терміни освоєння предмета

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО - КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Той народ, який першим реалізує

можливості цифрових комунікацій і

веде їх до навчальної методики,

очолюватиме світовий освітній процес.

Гордон Драйден, американський педагог

Використання сучасних інформаційних технологій в історії – одна з найбільш важливих тенденцій сучасного освітнього процесу. При цьому під інформаційними технологіями навчання слід розуміти процес підготовки та передачі інформації учню засобом системи використання комп'ютерної техніки та програмними продуктами. Це дає змогу організувати спільну роботу вчителя та учнів під час уроку, залучити дані мережі Інтернет для розвитку вмінь та навичок учнів самостійно здобувати нові знання.

У поєднанні з традиційними і різноманітними інноваційними методами навчання, глобальні комп`ютерні мережі і телекомунікації сприяють реалізації принципу розвиваючого навчання, оскільки застосування їх у загальноосвітньому процесі спрямоване на:

1. Широке спілкування і зближення учасників телекомунікаційних проектів.

2. Контакти з іншими культурами.

3. Використання дослідницьких методів, індивідуальних, парних, групових, самостійних видів діяльності.

4. Розвиток гуманітарної освіти.

Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій, комп`ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп`ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати навчальний процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління навчальною діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання.

Крім цього, комп`ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, історичних карт, мультимедійних презентацій, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об`єктів за якимось параметром.

Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп`ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загальнологічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).

Реалізуючи основні принципи дидактики, комп`ютерні технології привносять в навчання і деякі нові закономірності.

По-перше, всі елементи навчального процесу повинні бути орієнтовані на індивідуальні інформаційні можливості і особливості учня, тобто вони повинні володіти адаптованістю до індивідуальних особливостей учня по формі, об`єму і темпу надання інформації. Способи застосування комп`ютерних технологій у навчанні повинні визначатися віковими, фізіологічними і розумовими можливостями школярів.

По-друге, навчання повинно бути мультимедійним, тобто комплексним по змісту інформації і по формі організації. Об`єднання в навчальних комп`ютерних програмах візуальної і звукової форм, надання навчальної інформації в значній мірі підвищує її наочність і виразність, і тим самим дозволяє перетворити вивчення історії в цікавий і змістовний процес.

Робота з комп'ютером дала можливість систематизувати вже наявні методичні розробки, перевести їх у електронний формат. Тематичне планування для всіх курсів історії, навчальні картки, схеми, варіанти тестування легко оновлюються, тиражуються при змінах у навчальних програмах, підручниках.

Усвідомлюючи високий дидактичний потенціал комп`ютерних технологій навчання, спеціалісти переконані в тому, що комп`ютери не повинні бути перепоною у взаємовідносинах вчителя і учнів. Організаційно будь-яка, в тому числі і комп`ютерна технологія навчання обов`язково повинна містити і традиційні форми взаємодії вчителя і школярів.

Інформаційні технології на уроках історії використовуються в наступних варіантах:

1. Найпоширеніший вид - мультимедійні презентації. Підготовка презентацій - серйозний, творчий процес, кожен елемент якого має бути продуманий і осмислений з точки зору сприйняття учня. На підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів тих же мультимедійних енциклопедій витрачається досить багато часу. Це залежить в значній мірі від рівня володіння комп’ютером учителя та матеріалу, який можна знайти в мережі інтернет. Зате готова продукція дозволяє відмовитися від всіх інших видів наочності і максимально зосередити увагу викладача на ході уроку. Програма Power Point дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети історичних діячів, відеофрагменти, діаграми.

У своїй роботі я досить часто використовую мультимедійні презентації, створені за допомогою добре відомого програмного засобу – Microsoft Power Point.

Їх можна використати як під час проведення різних типів уроків (засвоєння нових знань, комбінований, повторювально-узагальнюючий, тощо), так і на різних етапах уроку. На мою думку, добре підготовані і методично продумані слайдові презентації (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань) – це найкращий вид унаочнення, який дозволяє підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату.

Слід зазначити, що презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. В ній не повинно бути нічого лишнього. Тривалість презентації не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів.

2 Часто на уроках використовую фрагменти документальних чи художніх фільмів, або навіть і сучасні відеоматеріали. Їх тривалість не повинна перевищувати 5-10 хвилин . Перед переглядом фрагменту необхідно ставити перед учнями проблемне питання. Звичайно, до матеріалів з художніх фільмів слід відноситися дуже обережно, але саме вони дозволяють створити під час заняття атмосферу певної епохи. Крім того, при вивченні історії повсякденності саме використання таких відеофрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного життя людей у праці, навчанні, на відпочинку.

Необхідно все-таки зауважити, що яскрава картинка на екрані - всього лише спосіб подачі матеріалу. Це односторонній рух. Найважливіше на уроці - це жива взаємодія вчителя і учня, постійний обмін інформацією між ними.

Урок і виховні заходи при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того вчителя, який зберігає людські пріоритети в навчанні та водночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних і дидактичних можливостей.

3. Наступний вид використання інформаційних технологій на уроках історії - це мультимедійні карти. Історичні карти минулих років, на мій погляд, віджили свій вік. Вони створюють постійні проблеми: зберігання, переміщення, розміщення тощо. Їм на зміну прийшли інтерактивні карти, які більш яскраві, образніші, і в наш час інформаційних технологій, незамінні. Такі карти зручні у використанні і в поєднанні з інтерактивною дошкою розширюють можливості роботи з ними. Однак, для того , щоб постійно використовувати такі карти, необхідно проводити уроки в кабінеті з мультимедійною дошкою. Оскільки кожен урок провести в такому кабінеті немає змоги, на даному етапі все ще приходиться використовувати наявні в кабінеті історії старі традиційні карти, причому часто на російській мові.

4. Для більш глибокого засвоєння матеріалу і контролю знань використовуються різного роду тести і тренажери. Це можуть бути тести, складені вчителем у програмах Word чи Power Point, або готові варіанти тестів, яких дуже багато зараз у мережі Інтернет. Тести можуть бути у вигляді завдань і кількох відповідей, з яких потрібно вибрати правильний. Вони можуть бути представлені у вигляді малюнків, зображень, фотографій. Способи роботи з тестами різноманітні: фронтальне опитування, індивідуальне опитування, самостійне виконання тестів, після чого на екран виводяться правильні відповіді. Тренажери також містять завдання, що дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів на уроці й дома, провести моніторинг якості знань. Наприклад, при первинному контролі учням пропонуються питання. У випадку невдалої відповіді учнів створена презентація дає можливість школярам, використовуючи гіперпосилання, повернутися в потрібний фрагмент уроку, де є необхідна інформація для відповіді.

5. У позакласній діяльності та на уроках узагальнення, систематизації знань, умінь і навичок можна використати вікторини. Вони містить різного роду завдання («розташуй за хронологією», «впізнай героя», «співвіднесіть», «чомучка», «історичний словник»). Кожне завдання містить кілька питань, і команди по черзі відповідають на них.

Учителем можуть бути використані різноманітні види вікторин, які роблять урок емоційно насиченим, цікавим і допомагають виконати головну мету - усвідомленого засвоєння навчального матеріалу в процесі практичної діяльності, що дає найкращі результати і сприяє більш міцному засвоєнню і закріпленню матеріалу.

6. Іноді на уроках працюємо з кросвордами, які складаю сама або учні вдома, можу використовувати готові форми.

1
2
3
4

7. З метою якісної підготовки учнів до ЗНО можна використати тренажери для підготовки до ЗНО з історії. Дані тренажери наближені до реальних варіантів завдань ЗНО, містять такі ж типи й кількість завдань . Якщо в учня виникли труднощі з тим чи іншим питанням, то він у будь-який момент може повернутися до теорії і ще раз вивчити матеріал. На жаль в нашому навчальному закладі це зробити можна лише в після урочний час, оскільки комп’ютери знаходяться тільки в кабінеті інформатики.

Дуже багато практичних завдань на уроках історії можна виконувати спільно з учнями на інтерактивній дошці. І тут учитель має невичерпну різноманітність роботи : вставити пропущене слово, відзначити щось на контурній карті, розгадати кросворд, співвіднести дати і події, і т.д.

Використання інтерактивної дошки допомагає забезпечити стійку мотивацію в учнів щодо отримання знань, підвищити їх пізнавальну активність. Це відноситься і до нових комп'ютерних технологій в цілому.

І звичайно ж, важливим елементом педагогічного процесу є проектна діяльність учнів. Проектна діяльність - порівняно нова форма робота, а особливо стосовно комп'ютерних програм. По-перше, тема проекту повинна нести в собі або дослідницький елемент, або це повинна бути комбінація, якої ще не було в електронному вигляді. По-друге, мультимедійний проект вже по самій суті виникає на стику як мінімум двох дисциплін (у застосуванні до даної роботи ІКТ та історії), але реально його виконання зачіпає набагато більш широкий спектр предметів - російську мову, літературу, світову художню культуру і ряд інших в залежності від теми. Тому керівників проекту може бути і два, і три. Важливим є визначення оптимальної кількості учасників проекту. Інформаційно-комунікативна компетентність вчителя є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня.

ВИСНОВОК

Використання інформаційних технологій допомагає вчителю підвищувати мотивацію навчання дітей до предмета і призводить до цілого ряду позитивних наслідків:

1. Підвищення рівня використання наочності на уроці;

2. Підвищення продуктивності уроку;

3. Встановлення міжпредметних зв'язків із основами інформатики і обчислювальної техніки фізики, літератури та ін .

4. Можливість організації проектної діяльності учнів по створенню навчальних програм під керівництвом викладачів інформатики та історії.

5. Необхідність звертати величезну увагу на логіку подачі навчального матеріалу позитивним чином позначається на рівні знань учнів.

6. Поліпшуються взаємовідносини вчителя з учнями, далекими від історії, але захопленими ПК. Підлітки починають бачити в викладачі "споріднену душу".

7. А найголовніше - в учнів змінюється ставлення до ПК як до дорогої, захоплюючій іграшці. Вони починають сприймати його як універсального інструмента для роботи в будь-якій області людської діяльності.

Безперечно, що в сучасних навчальних закладах комп'ютер не вирішує всіх проблем, він залишається всього лише багатофункціональним технічним засобом навчання. Не менш важливі й сучасні педагогічні технології та інновації в процесі навчання, які дозволяють не просто "вкласти" в кожного учня якийсь запас знань, але, в першу чергу, створити умови для прояву пізнавальної активності учнів. Інформаційні технології, в сукупності з правильно підібраними (або спроектованими) технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання і виховання.

Хочеться відзначити, що разом з суттєвими перевагами використання в процесі навчання ІКТ існують певні обмеження їх застосування. Перш за все для їх повноцінного використання у навчальному процесі викладачам потрібен постійний доступ до комп’ютерів. Сьогодні ж більшість навчальних закладів України не мають змоги забезпечити кожного викладача сучасним комп’ютером, не кажучи вже про коштовну мультимедійну апаратуру (проектор, інтерактивну дошку тощо).

Та незважаючи на все, сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати з сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Сьогодні вчитель, що діє в рамках звичної «крейдяної технології», істотно поступається своїм колегам, які ведуть заняття з використанням мультимедіапроектора, електронної дошки і комп'ютера, що забезпечує вихід в Інтернет.

/Files/images/mikola_yurovich/slayd1_2.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd2_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd3_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd4_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd5_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd6_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd7_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd8.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd9_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd10_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd11_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd12_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd13_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd16_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd17_1.jpg

/Files/images/mikola_yurovich/slayd18_1.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 2929

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.