Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/Вересень2018 2.jpg

Мій любий вчителю, ти вчив мене

І вів у край незвіданий і сповнений краси.
Ти дав мені, що міг, вогонь той не зітлів,
Що був розпалений у серденьку тобою.

За руку взяв і вивів в дивний світ,
В країну знань і незбагненних мрій.
„Дивись!” – сказав і розгорнув ту долю –
Сторінки книжки чарівні...

Нема кінця і краю захопленням душі
,Дитячим сподіванням, надіям, вірі і красі.
Тож розпали вогонь сильніш, залиш
Глибокий світ пізнань і вдячність невимовну.

Мій любий вчителю, ти тільки знай:
Любов до тебе житиме завжди,
У будь-яку годину, будь-де ти пам’ятай:
Закладений тобою скарб в нас житиме віки.

Кiлькiсть переглядiв: 1215

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.