Футбольний турнір пам’яті Василя Росохи

Футбольний турнір пам’яті Василя Росохи

У неділю, 26 червня, на майданчику Негровецького НВК І –ІІІ ст. ім. В. Росохи, біля пам’ятника полеглим воїнам АТО, вишикувалися футбольні команди Негровецького НВК І –ІІІ ст.ім. В. Росохи, Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст., Горбівської ЗОШ І-ІІ ст., Колочавської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 та Мерешорського НВК І- ІІ ст. Тут - рідні Василя Росохи, його друзі , вчителі, а також Віктор Григорович ( позивний Григорович) - побратим Василя з батальйону «Свята Марія». Звучить Гімн України. Розпочинається урочисте відкриття футбольного турніру, який було започатковано 29 червня 2015 року на честь Василя Росохи, напередодні дня народження героя.

/Files/images/futbolniy_tupnr/Безымянный 1.png

/Files/images/Безымянный 10.png

Нагадаю, що Василь Росоха народився 29 червня 1992 року. 1 вересня 1998 року вступив до 1 класу Негровецької ЗОШ І –ІІІ ст. Закінчив 9 клас із відзнакою, вступив до Київського фінансово-економічного коледжу, в якому навчався ще з більшою старанністю. Досягав успіхів, про що свідчать численні грамоти і дипломи. Привітний, дуже урівноважений, щирий, трудолюбивий і дисциплінований, він швидко став у центрі уваги студентського колективу. Тож не було несподіванкою, коли його обрали старостою групи. Василь, сумлінно виконуючи обов’язки старости, знаходив час для занять спортом. Із 2010 року він студент Національного університету державної податкової служби України в м. Ірпінь. Заочно навчаючись у вузі, працював на сезонних роботах , аби оплатити за навчання.

Під час Революції Гідності став активним учасником Євромайдану, бо щиро вірив у краще майбутнє України.

У вересні 2014 року В.Росоха подає заяву на вступ до добровольчого батальйону «Свята Марія» і вже з листопада, пройшовши злагодження, стає бійцем- розвідником.

22 лютого 2015 року пам’ятатимуть усі, хто знав завжди веселого, справедливого, чуйного і товариського Василя. Саме цього трагічного дня він загинув, виконуючи завдання у складі батальйону спецпризначення «Свята Марія».

Директор НВК І-ІІІ ст. ім. В. Росохи В. В. Ярема наголосив, що Василь Росоха став прикладом мужності, сили духу, вірного служіння людям і державі, взірцем для нинішніх і прийдешніх поколінь. Василь Васильович звернувся до школярів, щоб вони жили достойно, любили Україну, були гордістю рідної землі.

На відкриття турніру приїхав Віктор Григорович (позивний Григорович), який особисто знав Василя Росоху. Побратим наголосив, що герой не загинув, він віддав життя, щоб ми жили краще. Смерть таких, як Василь, побудить тисячі людей до боротьби за щастя прийдешніх поколінь. На жаль, земне життя швидкоплинне, Василь виконав Божі заповіді – віддав життя, щоб Україна процвітала, була вільна, незалежна. Сьогодні Василь дивиться з небес на вас і пишається вами, бо ви будете достойними нащадками. Приємно, що ви пам’ятаєте Василя – свого земляка, свого героя.

Віктор Григорович вручив Олені Василівні, матері героя, дві посмертні нагороди: почесний знак «Маріуполь. Відстояли – перемогли» від виконкому Маріупольської міськради та почесну відзнаку «За оборону Маріуполя» за поданням батальйону «Свята Марія».

/Files/images/futbolniy_tupnr/Безымянный 9.png

/Files/images/futbolniy_tupnr/Безымянный 4.png

/Files/images/futbolniy_tupnr/Безымянный 5.png

Пам'ять Василя Росохи було вшановано хвилиною мовчання.

Вкінці головний суддя футбольного турніру Гавриль І.Ю. ознайомив учасників змагань із правилами проведення турніру і побажав командам чесної безкомпромісної боротьби.

/Files/images/futbolniy_tupnr/Безымянный 6.png

Змагання проходили по коловій системі, всі команди показали високу майстерність, прагнення до перемоги.

За результатами змагань було визначено кращих гравців, яких нагороджено грамотами: кращого гравця турніру – Гречина Василя, кращого бомбардира - Ярему Юрія, кращого захисника – Гербу Івана, кращого воротаря - Дербака Павла. Перемогла команда Горбівської ЗОШ І –ІІ ст., до якої перейшов кубок. Друге місце посіла команда Негрвецького НВК І –ІІІ ст. ім. В. Росохи, третє місце – команда Синевирської ЗОШ І –ІІІ ст. Усі команди нагороджені дипломами та м’ячами.

/Files/images/futbolniy_tupnr/Безымянный 7.png

Насамкінець Ярема Іван Васильович привітав переможців турніру і побажав усім учасникам здоров’я, добра, мирного неба і брати приклад із Василя Росохи.

На завершення турніру в товариському матчі свою майстерність показали команди: «Друзі В. Росохи» та збірна с. Негровець. Одержала перемогу збірна с. Негровець.

/Files/images/futbolniy_tupnr/Безымянный 8.png

Вірш присвячений пам’яті В. Росохи

На твої іменини прийшли ми

Лілеї, троянди й ромашки стривожено так майорять,

Та чомусь у це радісне свято

Тільки сльози струмками біжать.

Двадцять четверта весна…..

А , здається, все було тільки вчора ,

Коли ти у вальсі випускному кружляв

І щиро радів , і сміявся , і мріяв ,

І світлим майбутнє своє уявляв .

Ти вірив , кохав і надіявсь,

Що мрія юнацька здійсниться твоя,

Що стежина життя йтиме рівно і гідно,

І у вирі життя ти не згубиш Людини ім’я.

А зорі - літа у небі яскраво так мерехтіли ,

Та лише двадцять дві всміхнулись тобі…

А серце болить, воно вперто не хоче повірить ,

Що ти лебедем білим у небо злетів.

А життя знов квітує, вирує,

Знову вальси прощальні у школі звучать,

Але ти серед нас, бо нема і не буде

Дати смерті твоєї, поки пам'ять наша жива.

Лєбедєва О.Ю.

Кiлькiсть переглядiв: 717

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.