ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

22 лютого в Негровецькому НВК І-ІІІ ступенів імені Василя Росохи відбулася урочиста лінійка «Герої не вмирають», присвячена до другої річниці від дня загибелі Василя Росохи та вшанування героїв Небесної Сотні.

Цього дня у фойє навчально-виховного комплексу, де скорбно палахкотять лампадки, на кожній перерві лунала патріотична музика, демонструвалися відеоролики про Небесну Сотню та документальні фільми про дитинство та юність нашого Героя. У скорботному мовчанні вишикувалися всі учні НВК. Тут - педагоги , родичі, однокласники та друзі В. Росохи.

Перед присутніми виступила Чуп Н. Ю. - класний керівник нашого Героя. Надія Юріївна розповідала, що, навчаючись у школі, Василь був одним із найкращих у класі, вирізнявся з-поміж однокласників аналітичним складом розуму. Його цінували як вчителі, так і учні за цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, рішучість та дисциплінованість. Він був добрим, працьовитим, завжди дотримував слово, допомагав слабшим у навчанні. З дитинства вмів долати перешкоди, ніколи не боявся труднощів, умів розділити чужий біль, підтримати друзів у важку хвилину. Василь мріяв бачити свою Батьківщину могутньою, однією із найбагатших європейських країн. Свою відданість Вітчизні показав не на словах - на ділі. У найважчий для Вкраїни час він, не задумуючись, пішов боронити її. Василь віддав за Україну найдорожче - життя . Нам є на кого рівнятися, з кого брати приклад. Ми гордимося своїм Героєм, який загинув за нас із вами, за щасливе майбутнє рідної країни. Для нас він буде завжди живим. Вічна слава Герою!

Глибоко в душу кожного запали й слова Яреми В.В. - директора НВК І-ІІІ ступенів імені Василя Росохи. Василь Васильович наголосив: коли приходить війна, люди поділяться на такі категорії: одні роблять вигляд, що їх це не стосується, інші шукають причини та виправдання своїй бездіяльності, а більшість людей намагаються чимось допомогти визволителям, і лише найсильніші, нікого не звинувачуючи, рішуче беруть в руки зброю і стають на захист Вітчизни, за яку готові віддати власне життя. Директор нагадав, що на нашу рідну землю прийшло лихо - біль утрат у зоні АТО. Гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них - наші земляки, які, не вагаючись, пішли боронити кордони нашої держави. На жаль, не судилося повернутися живим із зони АТО і Василю Рососі. Він загинув під час виконання бойового завдання під Маріуполем, поклавши життя за мир та процвітання незалежної України. Юний герой був справжнім патріотом своєї країни, адже, не чекаючи повістки з військкомату, з власної ініціативи вирушив у зону АТО. Більше двох місяців у складі батальйону спеціального призначення МВС «Свята Марія» разом із своїми побратимами ніс службу на околицях Маріуполя, здійснюючи патрулювання на прилеглих до міста територіях і чергуючи на блокпостах. Сьогодні, 22 лютого, минає два роки, як Василь відійшов у вічність. Ми схиляємо низько свої голови перед подвигом нашого Героя. Тепло запаленої свічки, поминальний дзвін ще не раз нагадають нам про юного Героя. Пам'ять про нього ніколи не згасне в наших серцях. Пам'ять про нього - вічна!

Після закінчення урочистої лінійки біля пам’ятника полеглим воїнам-односельцям, які загинули в зоні АТО, відбулася панахида. Дирекція НВК, педагоги та члени організації «Патріот» поклали квіти до могили Василя Росохи